- обридлий
- —————————————————————————————обри́длийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
обридлий
Смотреть что такое "обридлий" в других словарях:
обридлий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обриднути. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
обридлість — лості, ж. Абстр. ім. до обридлий … Український тлумачний словник
обридло — Присл. до обридлий … Український тлумачний словник
обридний — а, е. Те саме, що обридлий … Український тлумачний словник
осточортілий — а, е, зневажл. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до осточортіти. 2) у знач. прикм. До краю обридлий; остогидлий … Український тлумачний словник
набридлий — (який набрид, став нестерпним), обридлий, осоружний, знавіснілий, остогидлий, осточортілий, насточортілий Пор. набридливий I … Словник синонімів української мови
